Logo  "Гаряча лінія" головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області: тел. (095) 802-61-38, з питань осучаснення пенсій - (063) 849-85-90, для військових пенсіонерів - (050)015-82-54 (з понеділка по п'ятницю з 8.00 до 17.00, перерва з 12.00 до 12.45Logo
Пенсійний фонд України
Вєб-портал ПФУ
Пенсійний калькулятор

Виконувати свої обов’язки, долаючи труднощі

Сорокинське об’єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області переміщено з тимчасово окупованої території у зв’язку з проведенням на території Луганської області антитерористичної операції, до регіону, підконтрольного українській владі.

З метою організації роботи управління, у січні 2017 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2016 року № 988 «Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України», Краснодонське об’єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області було перейменовано на Сорокинське об’єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області.

25 вересня 2017

Детальніше...

Шановні мешканці Луганщини!

За безліч тисячоліть своєї історії наш край зазнавав періоди злетів та падінь. Проте, його благодатні, родючі землі завжди приваблювали до себе сильних та енергійних людей.

Із степового, багато віків заселенного лише кочівниками, він став швидко перетворюватись у промислово-індустріальний район з достатньо високою щільністю населення.

Луганщина являючись складовою частиною Донбасу, завжди була багата на значні запаси корисних копалин, в першу чергу, кам’яного вугілля. Цей факт посприяв розвитку вугільно-металургійного промислового комплексу, який почав відігравати важливу роль у економіці країни. Також в нашому регіоні достатньою мірою розвинені машинобудування, хімічна та нафтопереробна промисловість та інші. Сільське господарство представлено вирощуванням зернових культур, соняшнику, овочів і виробництвом продукції тваринництва.      

16 травня 2017

Детальніше...

Історія Луганщини

м.Алчевськ

У зв’язку з проведенням антитерористичної операції місто Алчевськ опинилося на території, тимчасово непідконтрольній українській владі.

На виконання постанови Кабінету Міністрів України № 595 від 07.11.2014 року «Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей» з 1 грудня 2014 року управління переміщено до м. Сватове Луганської області, де і продовжило свою роботу.

Дуже прикро, що сьогодні неможливе виконання основної функції управління щодо нарахування та виплати пенсій, оскільки пенсіонери, які обслуговувались, залишились на окупованій території. Проте, триває робота с зареєстрованими страхувальниками та застрахованими особами за допомогою електронних баз Пенсійного фонду України.

Колектив у нас невеликий, але дуже дружний і відповідальний. Добре, що поруч з нами завжди колеги з управління ПФУ в Сватівському районі, які з перших днів надають нам підтримку у вирішенні як виробничих, так і побутових питань.

Біловодський район

Біловодськ розкинувся на мальовничих берегах степової річки Деркул, через прозорі, “білі” води якої і отримав свою назву.

Це один із стародавніх населених пунктів Східної України, заснований біглими селянами в кінці ХYII століття. Перша згадка про Біловодську слободу відноситься до 1686 року.

Як адміністративно-територіальна одиниця в складі Луганської області, Біловодський район створений в 1923 році. Район ділиться на 13 сільських та одну селищну Раду, має 32 населених пункти.

Район вважається екологічно чистим. В трьох заповідних степових зонах збережені в недоторканості ділянки цілинного степу з характерною рослинністю.

Головне природне багатство – плодородний чорнозьом, який займає більш ніж 60 % території району, тому провідна галузь – сільськогосподарське виробництво.

В аграрному секторі працює 124 сільгоспформувань, 87 фермерських господарств. Рослинництвом займаються 124 господарства, тваринництвом – 19 .

Відомий наш край найстарішими на Україні кінними заводами. Це єдиний в Україні район, де розташовані відразу три державних кінних заводи – Деркульський, Лимарівський та Новоолександрівський, які є багатогалузевими господарствами.

На сьогодні наш дружній колектив фахівців Біловодського об’єднанного управління працює в дуже складних умовах, оскільки обслуговують значну кількість пенсіонерів з числа внутрішньо переміщенних осіб. Звичайно в умовах постійного робочого напруження виникають емоційні всплески, але ми допомагаємо один одному розрядити атмосферу.

Наші фахівці приймають активну участь в заходах, присвячених організаційно – інформаційній роботі з населенням щодо пенсійного забезпечення та проводимо роз’яснювальну роботу з внутрішньо переміщенними особами.

Щоранку на порядку денному нашого управління гостро стоїть питання якісного та своєчасного інформування всіх, хто звернувся до нас, особливо тих, хто приїхав з тимчасово окупованих територій до нашого Біловодського району. Люди, які втомилися від поневірянь першочергово потребують нашої уваги, тому ми завжди відкриті до роботи та до чужого болю.

Кремінський район та місто Рубіжне

Кремінський район – найзеленіший район Луганської області, розташований у її західній частині. Його величають зеленими легенями Донбасу. Величезні соснові бори та прекрасні лісові озера створили чудові умови для відпочинку та оздоровлення.

Кремінщина – перлина Донбасу, спортивно-оздоровчий центр із сприятливими умовами для туризму та відпочинку, район із сучасною інфраструктурою для розвитку бізнесу, агропромислового комплексу та лісництва.

Промисловість району складається з 15 підприємств, таких, як              ТОВ «Кремінський завод «Ритм», КП «Кремінський Агрошляхбуд»,              ДСП «Норка», ТОВ «ВП «Атлант», ТОВ «Татіус», СТОВ «Краснянське»,        ФГ «Стимул 777», ПСП «Вікторія» та інші.

М.Рубіжне – світанок Луганщини, місто розташоване на лівому березі річки Сіверський Донець. Назва міста походить від слова «рубіж». Воно було засноване запорожцями, як застава від набігів татар на рубежі (кордоні) Слобідської України та «Дикого поля».

Сьогодні Рубіжне – це затишне зелене місто з розвиненою промисловістю і великим науковим потенціалом. Промисловість міста складається з 12 великих підприємств, найбільші з яких: ПАТ «Рубіжанський картонно-тарний комбінат», ТОВ «Науково – виробниче підприємство «Зоря», ТОВ «Лізінвест», ІнтерГазСинтез, ТОВ НВФ «Мікрохім».

Історія територіальних органів Пенсійного фонду України в місті Рубіжному та Кремінському районі також багата подіями. Рубіжанський міський та Кремінський районний відділи Луганського обласного управління Пенсійного фонду України створено у липні 1994 року. На той час в управліннях працювала незначна кількість спеціалістів.

У червні 2002 року органам Пенсійного фонду України було передано функції з призначення та виплати пенсій. На базі Рубіжанського міського та Кремінського районного відділів створено відповідні управління Фонду. Відтоді в них постійно зростала чисельність працівників та розширявся перелік виконуваних функцій.

У зв'язку з реорганізацією територіальних органів Пенсійного фонду України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2016 року № 988 «Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України» в результаті злиття управлінь Пенсійного фонду України в м. Рубіжному та в Кремінському районі Луганської області з 31 березня 2017 року утворено Рубіжанське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Луганській області. Працівники територіальних управлінь, які раніше мали дуже тісні, дружні і ділові стосунки, відтепер стали єдиним колективом. Сподіваємось, що громадяни незабаром відчують переваги такого об'єднання через підвищення якості їх обслуговування.

м.Лисичанськ

Територія м.Лисичанська, як і інші землі Дикого поля, з часу татаро-монгольської навали до середини XVIII століття не була заселена. З метою освоєння правобережжя Сіверського Дінця між річками Бахмутом і Луганню уряд Російської імперії почав організовувати військові поселення. Військові селяни вели своє господарство і в той же час захищали кордони держави від набігів кримських татар. Після приєднання в 1783 році Криму до Росії небезпека минула, і військові поселення були переведені на становище казенних селян.

Розвідане в 1724-1725 роках Григорієм Капустіним вугілля до кінця століття лежало недоторканим. Інтенсивне освоєння південних степів, розвиток Чорноморського флоту викликали до життя перші підприємства Донбасу. 14 листопада 1795 року Катерина II видала указ «Про те, що влаштувало ливарного заводу в донецькому повіті при річці Лугані і про заснування ломки знайденого в тій країні кам'яного вугілля». Видобуваєме вугілля вирушало на Луганський ливарний завод, до Чорноморському флоту, продавалося на заводи солеварень в міста Бахмут, Слов'янськ, а також на цукрові заводи, використовувалося в ковалів і для опалення приміщень. Разом з шахтою в тому ж 1795 році був заснований новий населений пункт – перше шахтарське селище Донбасу, яке одержало потім назву Лисичанськ.

На території м.Лисичанська та навколо нього почала активно розвиватись промисловість. Навесні 1890 року було закладено Донецький содовий завод, який в квітні 1892 року розпочав випускати кальциновану соду. Він поклав початок розвитку хімічної промисловості Донбасу, з перших років став найбільшим підприємством галузі. У 1899 році був запущений завод акціонерного товариства Чорноморського цементного виробництва. Крім того, почали діяти цегельний завод, борошномельний млин, скляний завод.

Відкриття безлічі промислових підприємств відбувалось і у наші часи. Після 1952 року в місті був побудований Лисичанський нафтопереробний завод (єдиний на Україні виробник поліпропілену), завод гумово-технічних виробів та інші. Проте, незважаючи на значний виробничій потенціал міста, на сьогодні жодне підприємство м.Лисичанська з різних причин не працює повною мірою.

На фоні багатовікової історії розвитку міста історія управління Пенсійного фонду України в місті Лисичанську налічує лише чверть віку, проте вона також насичена подіями та важливими досягненнями. З 1991 року було призначено представника Луганської філії Пенсійного фонду в місті Лисичанську. В липні 1994 року утворено Лисичанський міський відділ Луганського обласного управління Пенсійного фонду України, який у червні 2002 року перетворено в управління Пенсійного фонду України в місті Лисичанську Луганської області.

В сьогоднішній, нелегкий час, працівники управління, як і всі працівники органів Фонду Луганської області, гідно виконують покладені на них обов’язки. Зокрема, за 2016 рік спеціалістами управління призначено 984 нових пенсій, здійснено 2347 перерахунків пенсій за заявами одержувачів пенсій та проведено 970 документальних перевірок достовірності поданих даних страхувальниками, які були використані при розрахунку пенсій. Станом на 1 січня 2017 року в управлінні Пенсійного фонду України в місті Лисичанську Луганської області перебувають на обліку 50565 одержувачів пенсій. Середня пенсія по місту Лисичанськ складає 2168,15 гривень.

Марківський район

Марківський район знаходиться на північному сході Луганської області. Його площа складає 1,166 тисяч квадратних кілометрів.

Перші відомості про Марківку відносяться до 1660 року. Назва поселення походить від прізвища першого мешканця Маркова. До 1795 року Марківська волость підпорядковувалась Біловодську, який був повітовим центром. Оскільки вона була «казенною землею», то «поміщиків тут не було, але багатіїв було багато, які працювали мало, а прибутки одержували великі».

У роки радянської влади з 1929 року селяни массово почали вступати до колгоспів. Це привело до того, що на території Марківщини було організовано 9 колгоспів: В основному, вони займалися вирощуванням зернових, технічних культур і цибулі сорту «Марківський».

У період Великої Вітчизняної Війни Марківщина була значно зруйнована, тому повоєнні роки були орієнтовані на відновлення економічного потенціалу району.У селищі була побудована нова середня школа, 2 восьмирічних і 4 початкових школи, лікарня на 75 ліжок. Запрацював молокозавод, харчокомбінат з мукомельним, олійним, ковбасним і прохолодним цехами та інші.

На теперішній час на території району знаходиться одна селищна та вісім сільських рад, яким підпорядковано 34 населених пункти. На 1 квітня 2017 року населення району складає 14,9 тис.осіб .

На території району заходиться 12 шкіл, 5 дитячих садочків, професійний аграрний ліцей, в якому охочі отримують професії тракториста-машиніста та повара-кондитера.

В районі діє 9 агроформувань та одне промислове підприємство “Марківський сирзавод” , обсяг продукції якого складає 42557,6 тисяч гривень.

На території району знаходяться на обліку 20,9 тс.пенсіонерів, в тому числі пенсіонери нашого району – 4,4тис.осіб та переселенців – 16,5тис.осіб.

Управління Пенсійного фонду України в Марківському районі Луганської області проводить активну роз’яснювальну роботу як з пенсіонерами, так і з застрахованими особами.

Особу увагу фахівці управління з метою підвищення обізнаності з питань пенсійного законодавства приділяють спілкуваню з молоддю. Так, нещодавно вони відвідали Марківський професійний аграрний ліцей та провели юридичну вікторину з учнями. 18 ліцеїстів з цікавістю підготували домашнє завдання на тему «Що я знаю про соціальне страхування в Україні» та активно відповідали на запитання вікторини. Наприкінці заходу учням були роздані інформаційні пам’ятки і буклети.

Міловський район

Смт.Мілове було засновано в 1872 році. Назва селища походить від назви річки Мілова, названої так, тому що в районі витоку річки високим пасмом залягають крейдяні відкладення.

Мілове розташовано на кордоні з Росією. Лінія Північно-Кавказької залізниці відокремлює його від російського селища.

Мілове (Україна) і Чертково (Росія) розділяє вулиця Дружби народів, довжиною близько трьох кілометрів, яка є одночасно умовним державним кордоном.

На території Міловського району постійно проживають 15,2 тисяч мешканців. Історія району пишеться його жителями, їх бойовими і трудовими подвигами, яскравими самобутніми талантами.

На теперішній час в дуже складних умовах працюють фахівці Міловського відділення Біловодського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області, які обслуговують на даний час 18,6 тисяч пенсіонерів, в тому числі внутрішньо переміщених осіб. Діяльність відділення направлена на забезпечення своєчасної виплати пенсій, створення сучасних умов обслуговування громадян, збільшення власних надходжень.

Новопсковський район

Новопсковщина – один з найвіддаленіших куточків сучасної України, який  до останнього часу  був мало відомим  решті українських земель, гублячись в тіні індустріалізованої частини  Луганської області та більш відомих, оспіваних поетами  Сватівщини і Старобільщини.

Новопсковський район розташований у верхній течії річки Айдару,  лівій притоці  Сіверського Дінця.

Відлік історії нашого району, як адміністративно-територіальної одиниці, розпочинається навесні 5 квітня 1931 року, відтоді, як було ухвалено постанову Президії Всеукраїнського Центрального виконавчого комітету України під головуванням Г.І. Петровського про створення Новопсковського району з центром в с. Новопсков. З 1957 року Новопсков набув статусу селища міського типу.

Сьогодні в районі активно діють 16 сільських громад, 1 селищна та 1 об’єднана селищна громади, на їх територіях працюють 23 сільськогосподарських підприємства та 42 фермерських господарства.

Велике значення в економіці Новопсковського району має підприємство по транспортуванню природного газу – Новопсковський проммайданчик Сєвєродонецького ЛВ УМГ філії УМГ «Харківтрансгаз» ПАТ «Укртрансгаз».

Охорону здоров'я жителів району забезпечують: Новопсковське РТМО, Білолуцька лікарня, дві сільські дільничні лікарні – Донцівська і Новобілянська, Кам’янська і Пісківська сільські лікарні амбулаторії.

Культурне життя Новопсковщини посідає одне з центральних місць в житті району, адже культура відіграє велику роль у формуванні та зміцненні громадського суспільства. Культурне обслуговування населення району здійснюють 26 клубних установ, 27 бібліотек, районний центр культури та дозвілля, Новопсковська школа мистецтв, Білолуцька дитяча музична школа, Новопсковський районний краєзнавчий музей.

Визначними місцями Новопсковської об’єднаної територіальної громади є санаторій «Перлина», Миколо – Всіхсвятська церква, районний краєзнавчий музей, річка Айдар, печера (час побудови 70-ті рр. XVII ст.), «Сольонка» - джерело цілющої мінеральної води.

Історія управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області також багата подіями.

Після утворення у грудні 1990 року Українського республіканського відділення Пенсійного фонду СРСР, на території Луганській області у лютому 1991 року створені регіональні органи Пенсійного фонду області (34 уповноважених представника Пенсійного фонду в кожному районі на містах). У липні 1994 року був утворений Новопсковський районний відділ Луганського обласного Пенсійного фонду України, який відповідно до покладених на нього завдань забезпечував надходження збору та інших платежів до ПФУ.

У липні 2002 року Пенсійному фонду передано функції з призначення та виплати пенсій. На базі Новопсковського райвідділу Пенсійного фонду України створено управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області, яке працювало безпосередньо з пенсіонерами та платниками страхових внесків.

В управлінні сформований дружній та дієздатний колектив, який разом з професійною діяльністю приймає активну участь і у культурному житті району.

У зв’язку з реорганізацією територіальних органів Пенсійного фонду України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2016 року № 988 «Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України» в березні 2017 року управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області реорганізувалося шляхом злиття з управлінням Пенсійного фонду України в Марківському районі Луганської області, 30 березня 2017 року зареєстровано Марківське об’єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області.

Діяльність органів Фонду пов’язана з роботою з однією із найвразливіших верств населення – людьми похилого віку, які потребують особливого піклування, чуйності та доброти, а частіше за все, ще й допомоги. Саме на це направлені зусилля пенсійників Новопсковщини.

Попаснянський район

Впродовж багатьох років на території нашого району проводились дослідження археологічних пам’яток, які дозволяють зробити висновок, що первобутні люди жили тут понад 150 тисяч років тому.

У І ст. до н. е. у наших краях почалася епоха кочівників, зокрема, кіммерійців, які поклали початок панування залізного віку. На території району і в ті давні часи степи мали багаті випаси з розкішними травами, які приваблювали пастухів, тому назва районного центру – Попасна – виникло не випадково. З початком залізного віку у краї з’являються кочові племена скіфів і сарматів.

У ХVІ – ХVІІ ст. тут оселялися запорізькі козаки, селяни-втікачі, які заснували багато селищ. У 1750 році на території району почалося будівництво кам’яновугільної залізниці, а в 1878 році пішли перші поїзди з міста Попасна до Дебальцева і Краматорську. В цьому ж році був побудований залізничний вокзал.

З 1910 року Попасна стала великим залізничним вузлом. У період з 1912 по 1933 роки були побудовані завод силікатної цегли, паровий млин, скляний завод, три школи, клуб, бібліотека, вагонне і локомотивне депо, вагоноремонтний завод.

24 жовтня 1938 року селище Попасна було віднесене до категорії міст районного підпорядкування.

У роки Другої Світової війни місто було сильно зруйноване. Але, вже з 1943 року, після звільнення від фашистських загарбників, почалося відновлення. Після війни з’явилися такі підприємства, як хлібокомбінат, швейна фабрика, молокозавод.

31 грудня 1977 року Постановою Верховної Ради СРСР був заснований Попаснянський район.

Економічний потенціал району складається з підприємств, організацій, установ та понад тисячі підприємців – фізичних осіб. До промислового комплексу району входить низка крупних підприємств, таких як,                     ДП «Первомайськвугілля», ТДВ «Попаснянський вагоноремонтний завод», вагонне та локомотивне депо, станція Попасна, дистанції – сигналізації і зв'язку, шляху, електропостачання, колійно-машинна станція 134, експлуатаційне будівельно-монтажне управління.

В районі працюють 24 міські та 6 сільські загальноосвітні заклади, в них входять 4 гімназії та 4 навчально-виховні комплекси, спеціалізована школа-інтернат.

Медичні послуги громадянам надаються Попаснянським районним центром первинної медико-санітарної допомоги, у структурі якого знаходиться 15 амбулаторій та 19 фельдшерських пунктів, та Попаснянською центральною районною лікарнею.

В районі діють громадські організації, найбільш активну позицію з яких займають районна Рада ветеранів війни та праці, районні організації «Союзу «Чорнобиль», Спілки ветеранів Афганістану – воїнів-інтернаціоналістів, Червоного Хреста.

Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області безперервно та планомірно реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню.

З 2014 року у зв’язку з обслуговуванням пенсіонерів-переселенців з окупованої частини Луганської області та адміністративним підпорядкуванням до Попаснянського району 8 населених пунктів Первомайського, Перевальського районів та м. Кіровська, навантаження на працівників управління значно зросло.

В управлінні особлива увага приділяється удосконаленню роботи з обслуговування громадян, створенню умов для реалізації повною мірою їх прав. Для цього було впроваджено ведення електронних пенсійних справ, системи централізованого призначення (перерахунку) та виплати пенсій на їх основі, впроваджено технології індивідуально-масового електронного інформування громадян з питань пенсійного забезпечення через засоби мобільного зв’язку, електронну пошту, тощо.

Для підвищення якості обслуговування населення, оперативного вирішення питань в управлінні функціонує громадська приймальня за принципом «єдиного вікна». За перший квартал 2017 року в громадську приймальню звернулося більше 3,0 тис. осіб.

Понад 3 тисячі пенсіонерів з числа внутрішньо переміщених осіб переведено на отримання виплат через рахунки та мережу установ публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» та запроваджено їх постійну верифікацію, в тому числі шляхом видачі електронних пенсійних посвідчень.

Приділяється постійна увага інформаційно-роз'яснювальній роботі, роботі зі зверненнями громадян, виступам в засобах масової інформації, виїзним прийомам громадян, зустрічам в трудових колективах, тощо. До Дня людей похилого віку було організовано відвідування на дому та в лікарні літніх людей з врученням продуктових наборів.

Ділова атмосфера, високий професіоналізм у поєднанні з повагою до кожного громадянина – саме такий стиль роботи управління дозволяє підвищувати престиж Пенсійного фонду України в районі, втілювати в життя державні соціальні програми.

м.Сєвєродонецьк

Сєвєродонецьк – наймолодше місто Луганської області. Один з найбільших промислових, культурних і наукових центрів Луганщини, місто хіміків, будівельників, творців електронно-обчислювальної техніки.

Його народження та біографія нерозривно пов’язані з будівництвом хімічного комбінату. Перші цегли фундаменту було закладено в 30-ті роки двадцятого століття. З початку це було робітниче селище Лісхімбуд. Наприкінці 1950 року його було перейменовано у Сєвєродонецьк, а з 1958 року має статус міста. Саме з його розвитком цей край прийняв сучасний індустріальний вигляд.

Сєвєродонецьк є містом, привабливим для життя, роботи, навчання. Він — один із найуспішніших міст на Луганщині. Він затишний і комфортний. Влітку тут багато зелені, квітів, і навіть важко повірити, що 75 років тому тут, на лівому березі Сіверського Дінця, не було нічого крім пісків. Тепер же Сєвєродонецьк - це сучасне місто, що стрімко розвивається, наближаючись до європейських стандартів. Стара частина міста привертає невеликими 2-4 поверховими затишними будинками, які потопають у зелені. Цю частину міста прикрашають палац культури хіміків і театр драми, пам'ятники видатним людям. Для нової частини міста характерні сучасні будови, прямі і широкі вулиці і проспекти, просторі площі, численні сквери.

За останніми даними, в Сєвєродонецьку проживають близько 120 тисяч осіб, майже 40 національностей (українці, росіяни, білоруси, грузини та інші.). За останні декілька років Сєвєродонецьк гостинно прийняв близько 46 тис. внутрішньо переміщених осіб, багатьом з яких місто стало рідним.

Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області почало свою історію з 1991 року, як Луганський обласний філіал Українського республіканського відділення Пенсійного фонду СРСР. Управління вже двадцять шостий рік здійснює багатогранну, кропітку, напружену діяльність щодо забезпечення своєчасної виплати пенсій, створення сучасних умов обслуговування громадян, збільшення власних надходжень. Сьогодні головне завдання управління – це втілення Стратегії модернізації та розвитку Пенсійного фонду України на період до 2020 року в розрізі впровадження європейських стандартів функціонування та надання послуг громадянам в органах Пенсійного фонду

За роки своєї плідної роботи колектив управління здобув довіру й авторитет у населення міста. У вкрай непрості останні роки працівники управління змогли на вищому якісному рівні обслуговування організувати роботу з внутрішньо переміщеними особами, продемонстрували надзвичайну відповідальність, розуміння, підтримку та єдність.

Головне значення у плідній та якісній роботі управління відіграє єдність та згуртованість колективу. Допомагають долати труднощі спільне проведення культурних заходів, традиційний активний літній відпочинок, позитивний настрій, віра в себе та в своїх колег. Саме тому, колектив управління Пенсійного фонду в м.Сєвєродонецьку продовжує й надалі чітко, злагоджено та натхненно працювати, виконуючи свій почесний і відповідальний професійний обов’язок.

Кам'янобрідський район

У 2017 році одному з районів Луганська - Кам'яного Броду - виповнюється 264 роки. Його роль на всіх етапах освоєння і розвитку Донецького краю важко переоцінити.

На початку XIX століття (1806-1818 роки) Кам'яний Брід був повітовим містом, яке швидко росло. Сюди переселялися українці, спочатку переважно з Лівобережної України, а також росіяни, молдавани, волохи і представники інших народів. Молодий багатонаціональний край динамічно розвивався. В кінці XVIII століття поруч з Кам'яним Бродом був побудований Луганський ливарний завод - перший завод в Північному Причорномор'ї і Лівобережній Україні, який поклав початок гірничодобувної промисловості, металургії та машинобудування України і майже сто років забезпечував Чорноморський флот і фортеці знаряддями і снарядами. Іншими словами, він став історичним центром розвитку важкої промисловості нашої держави. Кам'яний Брід зіграв важливу роль в будівництві Луганського заводу, а потім увійшов в його підпорядкування і став селищем, майже всі жителі якого були майстрами. Передаючи таємниці професії з покоління в покоління, вони фактично створили ту трудову культуру міста, яка і сьогодні є багато в чому недосяжним зразком...

Разом з розвитком міста у сучасні часи впроваджувалися новітні технології та створювались відповідні державні служби. Одним з перших і визначальних кроків на шляху створення пенсійної системи України стало створення у грудні 1990 року Українського республіканського відділення Пенсійного фонду СРСР, яке з січня 1992 року перетворено на Пенсійний фонд України, та було розпочато формування організаційної інфраструктури матеріально-технічної бази та кадрового потенціалу майбутнього Пенсійного фонду України.

Статус Пенсійного фонду, як центрального органу виконавчої влади було визначено Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.94 № 345, відпдвіно до якого утворено відділи Пенсійного фонду у районах, містах та районах у містах. З цього часу розпочалась історія управління Пенсійного фонду України в Кам’янобрідському районі м.Луганська.

З 2014 року у зв'язку з проведенням на території м. Луганська антитерористичної операції управління було переміщено до регіону, підконтрольного українській владі – у смт. Біловодськ Луганської області.

Фактично управління переміщено. як юридичну особу, проведено зміну місця її реєстрації. Проте, на даний час воно не сформовано в повному обсязі, не має необхідного технічного забезпечення, штату працівників, які б в повному обсязі виконували покладені на управління функції. Але, незважаючи на це, пенсійниками вживаються заходи щодо відновлення роботи управління. На даний час організована робота щодо відшкодування витрат по пільгових пенсіях, налогоджена взаємодія з іншими управліннями Фонду та проводиться робота з підприємствами, що перереєструвалися на підконтрольній території України.

м.Сорокине

Сорокине — не лише прекрасне місто з безліччю парків, скверів і пам’ятників культури, але також одне з найбільших промислових міст України. Воно славиться своїм вугіллям. Численні шахти й гірничозаводські підприємства забезпечують паливом потреби великої кількості людей та підприємств.  

На жаль, зараз місто знаходиться на території, тимасово непідконтрольній українській владі, але існує віра у відновленні територіальної цілісності нашої країни.

Проте, незважаючи на складну політичну ситуацію в країні, перереєстроване на вільній території України Сорокинське об’єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області продовжує виконувати свої функції по забезпеченню надходження коштів до бюджету Пенсійного фонду України та ефективного розподілу фінансових ресурсів для забезпечення соціальних виплат.

Станично-Луганський район

Козачий край, унікальний куточок Луганщини, з природно-кліматичною зоною, багатою водними і лісовими ресурсами, сприятливою для розвитку сільського і лісового господарства:

Історія району займає гідне місце в історії України. Ще в XI столітті князь Ігор водив свої полки на половців і на згадку про ці історичні події 12 вересня 2003 року на в'їзді в Станично-Луганський район встановлений пам'ятний знак «Слово про полк Ігорев».

Станиця Луганська заснована донськими козаками в другій половині XVII століття для захисту південних рубежів від набігів татар. За офіційну дату заснування прийнято вважати 1688 рік. Більш ніж за 327-літню історію унікальний козачий край прославили багато свох земляків.

Основним профілем району є сільське господарство. Вживання сучасної агротехніки дозволяє збирати високі урожаї сільськогосподарських культур. Район багатий запасами будівельних матеріалів, родовищ природного газу і нафти, джерел лікувальних мінеральних вод. У районі розташоване Вільхівське газове родовище.

Велика увага відводиться розвитку культури донського козацтва, його традиціям і звичаям. Гордість району – Станичний - Луганський краєзнавчий музей – відділ Луганського обласного краєзнавчого музею. Він став центром культури донського козацтва. У фонді музею 2380 експонатів, які розповідають про край нащадків донських козаків.

Історія управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі також    багата подіями.

Так, 25 лютого 1991 року було призначено першого головного інспектора Луганської філії Пенсійного фонду по Станично-Луганському району. З 1 липня 1994 року створено районний відділ, в якому працювало вже 8 осіб.

Найскладнішим за роки існування управління був період 1996-2000 роки, коли більшість розрахунків з пенсіонерами здійснювались цукром, борошном, крупами тощо.

У період 2000-2002 років було створено унікальну за своєю суттю систему персоніфікованого обліку відомостей щодо застрахованих осіб (СПОВ), яка дозволила здійснювати з 1 липня 2002 року обчислення пенсій із заробітку особи за період роботи після 1 липня 2000 року за даними персоніфікованного обліку без надання паперових довідок про заробітки.

За роки свого функціонування пенсійна система пройшла величезний шлях розвитку від виплати пенсій натуроплатою до створення єдиного інформаційного середовища, впровадження електронної пенсійної справи на базі централізованих інформаційних технологій, реалізації дистанційного обслуговування громадян та їх дистанційного доступу до даних пенсійної справи та картки застрахованої особи з використанням електронного цифрового підпису, тощо.

Зараз на обліку в управлінні обліковується 18,4 тис.пенсіонерів. За 3 місяці 2017 року призначено 87 нових пенсійних справ, здійснено 223 перерахунки по стажу та заробітку. Прийнято на облік 5,9 тис.«переселенців», з яких виплачується пенсія 4,0 тис.осіб. До бюджету Пенсійного фонду надійшло власних коштів 121,1 тис.грн., що складає 142,3 % від доведеного плану власних надходжень.

Велика увага приділяється створенню сучасних умов обслуговування громадян. У залі обслуговування громадян за 3 місяці 2017 року прийнято майже 3,0 тис.громадян.

Усі фахівці управління вкладають у свою працю душу, приймають проблеми пенсіонерів як свої. Це уважні та чуйні, енергійні та компетентні спеціалісти, завжди готові допомогти та надати консультацію.

Ділова атмосфера, високий професіоналізм у поєднанні з повагою до кожного громадянина - саме такий стиль роботи управління дозволяє підвищувати престиж Пенсійного фонду в районі, втілювати в життя державні соціальні програми.

Старобільський район

Наша Старобільщина має багатовікову та щедру на події історію. З покон віків Дике поле було місцем жорстких боїв слов’янських дружин з кримськими татарами, які, проклавши грабіжницький шлях по правому берегу річки Айдар, здійснювали набіги на мирних хліборобів та ремісників північних губерній.

Пізніше за Указом царя Бориса Годунова вирішено було побудувати у Дикому полі сторожові містечка. Так, у 1600 році розпочато будівництво містечка Бєльський (назва походить від засновника - князя Богдана Яковича Бєльського), яке згодом було заселене втікачами від жорсткої експлуатації поміщиків та панів із Правобережної України, Орловської, Воронезької губерній.

В Старобільську поселяються дворяни-землевласники та купці. Поряд з цим, починають своє існування церковно-приходські школи, повітове училище, пошта та лікарня.

Містечко перетворюється в досить великий торговий центр. Так, щороку тут проводиться чотири великі сільськогосподарські ярмарки, до яких приїздять купці з Москви, Тули, Харкова, Воронежа, Ізюма, та інших місць.

Старобільщина набуває розвитку, як хліборобний край , але поряд з цим будуються мукомельні, олійниці, пивоварні, кондитерське та м’ясне виробництво. Засновується нафтобаза, цегляний завод, кузні та інші промислові підприємства.

З Старобільщіною пов’язані імена багатьох видатних людей. Тут проживали В.М. Гаршин, поет А.В.Кольцов, вчений –конструктор Е.Г. Лангемак, вчений – медик Т.І. Балєзіна, заслужений діяч культури України   Л.І. Чернов, агроном –лісовод Я.В. Бутков.

Сьогодні Старобільщина – багатогалузевий регіон, який включає підприємства сільського господарства, легкої промисловості, переробної, будівельної, транспортної галузі. Район має міцний культурний, соціальний, торгівельний потенціал.

У 2014 році Старобільщина стала прихистком для більш ніж 20 тисяч громадян з окупованої частини Луганської області, які тимчасово переселилися до нашого району. Колектив управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області був у числі перших, хто відгукнувся на біду переселенців. Працівники стали активними учасниками створення «банку житла», відгукнулися на прохання Червоного хреста щодо надання матеріальної допомоги біженцям. Проте, основним завданням залишалось оперативне забезпечення пенсіонерів-переселенців пенсійними виплатами, які збільшили кількість пенсіонерів району з 14,5 до майже 28 тисяч.

Робота в органах Пенсійного фонду на теперішній час вимагає від працівників не лише наявності професійних знань, але і витримки, врівноваженості, чуйності. Ці риси є в кожному з 45 працівників управління Фонду, що дає змогу виконувати всі завдання сьогодення.

Як і вся країна, наш район переживає значні труднощі, але ми, як патріоти свого краю зробимо все, щоб куточок землі на сході України, який зветься Старобільщина знову розквітнув.

16 травня 2017

КОНКУРС ДИТЯЧОГО МАЛЮНКУ «ЛУГАНЩИНА У НАС ОДНА»

4 травня п.р. підбито підсумки конкурсу дитячого малюнку «Луганщина у нас одна», який протягом квітня проходив в управліннях Фонду Луганської області.

Юні мешканці Луганщини із захопленням і творчим натхненням показали через творчість як саме вони бачать і відчувають свою Батьківщину. В кожному малюнку відчувається патріотизм і любов до природи рідного краю та Батьківщини.

04 травня 2017

Детальніше...

Луганщина у нас одна!

За ініціативою голови Луганської облдержадміністрації - керівника обласної військово-цивільної адміністрації Гарбуза Ю.Г. в Луганській області стартує проект «Луганщина у нас одна», до якого приєднались пенсійники області.

Під гаслом «Луганщина у нас одна» в управліннях Пенсійного фонду області протягом квітня п.р. пройде конкурс дитячого малюнку.

07 квітня 2017

Детальніше...

Станом на 22 лютого 2018 року профінансовано на виплату пенсій лютого центр поштового зв'язку - по 25  лютого, установи банків – по 22 лютого.

Стрічка новин

Лютий 2018
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
29 30 31 1 2 3 4
5 6 7 8 9 10 11
12 13 14 15 16 17 18
19 20 21 22 23 24 25
26 27 28 1 2 3 4